Клініанка

• Зона течіїРівень доказовості: Частково підтверджено

  похил 15 ‰, 768 м н. р. м. → форелева зона

  За похилом і висотою водотік лежить в області, що відповідає форелевій зоні. Це природна зона для форелі.

  Що ми про це знаємо

  Європейські водотоки від витоку до гирла поділяються на зони з типовими рибами: форелеву, харіусову, маренову та рівнинну; визначають їх переважно похил і розмір водотоку (Huet 1959), а зони можна використати й для оцінки стану водотоків (Aarts і Nienhuis 2003). Зону ми оцінюємо за похилом лінії ділянки та висотою над рівнем моря; це спрощення без урахування ширини водотоку. Відповідність зони типу ділянки додає до якості +1, явна невідповідність — −1.

  Джерела: Huet 1959; Aarts і Nienhuis 2003

  100
• Жорсткість водиРівень доказовості: Гіпотеза

  ≈ 3,8 °dH (0,7 ммоль/л кальцію та магнію), атлас ŠGÚDŠ

  М’яка вода бідна на мінерали та поживні речовини: зазвичай менше їжі, вода більш чутлива до підкислення, а метали в ній більш токсичні.

  Що ми про це знаємо

  Вода з кальцієм і магнієм продуктивніша й краще гасить коливання кислотності: продукція форелі була вищою у вапнякових жорстких водах (Almodóvar та ін. 2006), а індекс із розчинених речовин і глибини прогнозує вилов риби з озер (Ryder та ін. 1974). Проте в ірландських водотоках геологія щільність форелі не змінила (Lehane та ін. 2004), а Downing та ін. (1990) показали, що з продукцією пов'язана радше первинна продукція. Тому лише ±1 бал. Жорсткість узято з атласу ŠGÚDŠ, а не з вимірювання на ділянці; вона замінює окрему оцінку порід басейну.

  Джерела: Almodóvar та ін. 2006; Lehane та ін. 2004; Ryder та ін. 1974

  45
• Кислотність води (pH)Рівень доказовості: Частково підтверджено

  pH 7,7, атлас ŠGÚDŠ

  pH у межах, у яких риба зазвичай добре почувається.

  Що ми про це знаємо

  Приблизно нижче pH 6 риба страждає, причому форель і харіус чутливіші за коропових (Alabaster і Lloyd 1982); у кислій м'якій воді з ґрунту вивільняється алюміній, який пошкоджує зябра (Gensemer і Playle 1999). pH з атласу — модельна оцінка, тому зниження лише −1 або −2 і лише там, де немає вимірювання pH (його оцінює окремий фактор).

  Джерела: Alabaster і Lloyd 1982; Gensemer і Playle 1999

  100
• МінералізаціяРівень доказовості: Гіпотеза

  ≈ 124 мг/л, атлас ŠGÚDŠ

  Помірна мінералізація відповідає продуктивним водотокам і водосховищам.

  Що ми про це знаємо

  Розчинені речовини (мінералізація) пов'язані з родючістю води, тому Ryder використав їх для оцінки продукції риби в озерах (Ryder 1965, Ryder та ін. 1974). Проте Downing та ін. (1990) показали, що з продукцією краще пов'язана первинна продукція. До оцінки не входить, лише до індексу придатності.

  Джерела: Ryder 1965; Ryder та ін. 1974; Downing та ін. 1990

  71
• Метали в осадіРівень доказовості: Частково підтверджено

  1 елементів серед 10 % найвищих (Словаччина; атлас ŠGÚDŠ 1999)

  Метали у відкладах можуть накопичуватися в донних тваринах і рибі; високі значення часто природні в рудних районах. У м'якій воді метали токсичніші, тому оцінюємо суворіше.

  Що ми про це знаємо

  Токсичність металів для риб знижується зі зростанням жорсткості води, бо кальцій конкурує з металом за місця на зябрах (Pagenkopf 1983). Атлас ŠGÚDŠ дає лише ранг серед водотоків, а не концентрацію, порівнянну з лімітом (MacDonald та ін. 2000). Тому в жорсткій воді ми оцінюємо метали м'якше, у м'якій — суворіше.

  Джерела: Pagenkopf 1983; Gensemer і Playle 1999; MacDonald та ін. 2000

  75

Індекс від 0 до 100 порівнює властивості води з вимогами виду (60 – нейтральне значення, 100 ідеал). Словесна оцінка виникає з порівняння з іншими ділянками того самого типу, бо більшість словацьких вод має для свого виду добрі значення. Індекс не показує, чи справді риба є на ділянці (це вирішують зариблення та управитель). Жорсткість, pH і мінералізація з атласів є історичними та модельними оцінками. До оцінки умов і якості ділянки з цього потрапляє лише невелика частина (жорсткість ±1, кислотність за атласом від −2 до 0, відповідність зони водотоку ±1 до якості).