Zbojský potok č. 1

• Зона водотокуРівень доказовості: Частково підтверджено

  похил 50 ‰, 600 м н. р. м. → зона форелі

  За похилом і висотою водотік належить до зони форелі. Це природна зона для форелі.

  Що ми про це знаємо

  Європейські водотоки від витоку до гирла поділяються на зони з типовими рибами: зону форелі, харіуса, марени та низинну зону; визначають їх переважно похил і розмір водотоку (Huet 1959), а зони можна використати й для оцінки стану водотоків (Aarts і Nienhuis 2003). Зону ми оцінюємо за похилом лінії ділянки та висотою над рівнем моря; це спрощення без урахування ширини водотоку. Відповідність зони типу ділянки додає до якості +1, явна невідповідність — −1.

  Джерела: Huet 1959; Aarts і Nienhuis 2003

  100
• Жорсткість водиРівень доказовості: Гіпотеза

  ≈ 7,3 °dH (1,3 ммоль/л кальцію та магнію), атлас ŠGÚDŠ

  Помірно м'яка вода: продуктивність середня.

  Що ми про це знаємо

  Вода з кальцієм і магнієм продуктивніша й краще буферує коливання кислотності: продукція форелі була вищою у вапнякових жорстких водах (Almodóvar та ін. 2006), а індекс із розчинених речовин і глибини прогнозує вилов риби з озер (Ryder та ін. 1974). Проте в ірландських водотоках геологія щільність форелі не змінила (Lehane та ін. 2004), а Downing та ін. (1990) показали, що з рибопродуктивністю радше пов'язана первинна продукція. Тому лише ±1 бал. Жорсткість узято з атласу ŠGÚDŠ, а не з вимірювання на ділянці; вона замінює окрему оцінку порід басейну.

  Джерела: Almodóvar та ін. 2006; Lehane та ін. 2004; Ryder та ін. 1974

  73
• Кислотність води (pH)Рівень доказовості: Частково підтверджено

  pH 8,1, атлас ŠGÚDŠ

  pH у межах, у яких риба зазвичай добре почувається.

  Що ми про це знаємо

  Приблизно нижче pH 6 риба страждає, причому форель і харіус чутливіші за коропових (Alabaster і Lloyd 1982); у кислій м'якій воді з ґрунту вивільняється алюміній, який пошкоджує зябра (Gensemer і Playle 1999). pH з атласу – модельна оцінка, тому зниження лише −1 або −2 і лише там, де немає вимірювання pH (його оцінює окремий чинник).

  Джерела: Alabaster і Lloyd 1982; Gensemer і Playle 1999

  100
• МінералізаціяРівень доказовості: Гіпотеза

  ≈ 233 мг/л, атлас ŠGÚDŠ

  Помірна мінералізація відповідає продуктивним водотокам і водосховищам.

  Що ми про це знаємо

  Розчинені речовини (мінералізація) пов'язані з родючістю води, тому Ryder використав їх для оцінки рибопродуктивності озер (Ryder 1965, Ryder та ін. 1974). Проте Downing та ін. (1990) показали, що з рибопродуктивністю тісніше пов'язана первинна продукція. До балу не входить, лише до індексу придатності.

  Джерела: Ryder 1965; Ryder та ін. 1974; Downing та ін. 1990

  93
• Метали в осадіРівень доказовості: Частково підтверджено

  0 елементів серед 10 % найвищих у Словаччині (атлас ŠGÚDŠ 1999)

  Жоден із токсичних елементів у річкових відкладах не належить до найвищих значень.

  Що ми про це знаємо

  Токсичність металів для риб знижується зі зростанням жорсткості води, бо кальцій конкурує з металом за місця на зябрах (Pagenkopf 1983). Атлас ŠGÚDŠ дає лише ранг серед водотоків, а не концентрацію, порівнянну з лімітом (MacDonald та ін. 2000). Тому в жорсткій воді ми оцінюємо метали м'якше, у м'якій — суворіше.

  Джерела: Pagenkopf 1983; Gensemer і Playle 1999; MacDonald та ін. 2000

  100

Індекс від 0 до 100 порівнює властивості води з вимогами виду (60 – нейтральне значення, 100 – ідеал). Словесну оцінку отримано порівнянням з іншими ділянками того самого типу, бо більшість словацьких вод має для свого виду добрі значення. Індекс не показує, чи справді риба є на ділянці (це вирішують зариблення та управитель). Жорсткість, pH і мінералізація з атласів є історичними та модельними оцінками. До балу умов і якості ділянки з цього потрапляє лише невелика частина (жорсткість ±1, кислотність за атласом від −2 до 0, відповідність зони водотоку ±1 до якості).